Основними рекомендованими методами лікування аксіального спондилоартриту є нестероїдні протизапальні та біологічні хворобомодифікуючі препарати. 

Щоб визначити, який вид ліків ефективніший, розглянемо обидва варіанти:

• Нестероїдні протизапальні препарати. Допомагають зменшити запалення та біль. Вони можуть бути корисними для симптоматичного контролю, але не впливають на хронічний перебіг хвороби.

• Біологічні хворобомодифікуючі препарати. Ці ліки спрямовані на модифікацію перебігу хвороби, зниження запалення та зупинку прогресування аксіального спондилоартриту. Інгібітори фактору некрозу пухлин альфа (TNF-α) та інтерлейкіну-17 (IL-17) є дієвими варіантами для лікування АСА.

Але, чи впливає стать пацієнта на подальший вибір терапії? 

27 березня 2024 року у джерелі Arthritis Care & Research було проведене дослідження, яке вивчало схеми початку лікування пацієнтів з аксіальним спондилоартритом. 

Дослідження дуже актуально для України, тому що більшість пацієнтів з аксіальним спондилоартритом не можуть перейти на біологічні хворобомодифікуючі препарати через їх високу вартість.

До аналізу було залучено 174 632 дорослих пацієнти з діагнозом аксіального спондилоартриту. 

Метою було оцінити часовий проміжок між встановленням діагнозу та початком прийому нестероїдних протизапальних чи біологічних хворобомодифікуючих препаратів.

Середній вік на момент встановлення діагнозу становив 48 років, причому більшість пацієнтів становили жінки (65,7%). 

Цікаво, що попри те, що нестероїдні протизапальні препарати мали більшу популярність серед пацієнтів із нещодавно діагностованим аксіальним спондилоартритом, порівняно з біологічними хворобо-модифікуючими препаратами, наявні відмінності у термінах початку лікування імуносупресивними ліками між чоловіками та жінками.

Жінки (32,9%) почали приймати нестероїдні протизапальні препарати раніше, ніж чоловіки (29,3%; aHR, 1,14; 95% ДІ, 1,11-1,16).

Для пацієнтів із застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів в анамнезі, 4,2% розпочали застосування біологічних хворобомодифікуючих препаратів, тоді як 77,9% продовжували поточну терапію після встановлення діагнозу.

Зауважимо, що час до початку вживання біологічних хворобомодифікуючих препаратів був довшим у жінок порівняно з чоловіками (aHR, 0,61; 95% ДІ, 0,52-0,72).

«Рішення ініціювати лікування біологічними хворобомодифікуючими препаратами при аксіальному спондилоартриті є складним для пацієнтів і лікарів через високу вартість ліків. Стало відомо, що час до початку застосування біологічних хворобомодифікуючих препаратів був довшим для жінок, ніж для чоловіків, адже жінки з більшою ймовірністю продовжуватимуть використовувати нестероїдні протизапальні препарати. 

Це підкреслює потребу в додаткових дослідженнях, щоб визначити, чи є низький рівень початку застосування біологічних хворобомодифікуючих препаратів втраченою можливістю запобігти прогресуванню захворювання та покращити якість життя для ця популяція пацієнтів» — підсумували вчені.

Тож, як виявляється, базисна терапія нестероїдними протизапальними препаратами може також бути прийнятною.