Колеги, до вашої уваги реальний клінічний випадок, що демонструє важливість ультразвукової діагностики у веденні ревматологічних пацієнтів.

Клінічний випадок

30-річна жінка спочатку не звертала уваги на ранкову скутість та біль у суглобах. Вона вважала це наслідком втоми чи перенапруги. Але з часом дискомфорт наростав: суглоби набрякли, біль став постійним. 

Самолікування не допомагало і вона звернулася до сімейного лікаря, який запідозрив запальний артрит та направив її до ревматолога.

На огляді у ревматолога було виявлено:

• артрит пʼястно-фалангових, проксимальних міжфалангових суглобів 2–3 пальців обох кистей;
• набряк і контрактуру правого променево-зап’ясткового суглоба. 

Лабораторні дослідження показали підвищені показники запалення: 

• ШОЕ 50 мм/год;
• СРБ 24 мг/л;
• РФ 320;
• анти-ЦЦП 400. 

Також, цікаво, що рентгенографія кистей не виявила ерозій.

Діагноз та лікування

Було встановлено діагноз: ревматоїдний артрит серопозитивний, високого ступеня активності (DAS 28 – 6.02).

Лікування включало:

• метилпреднізолон 12 мг/добу (з поступовою відміною);
• метотрексат 25 мг/тиждень. 

Проте при зниженні дози метилпреднізолону менше 6 мг/добу відбувалася активація артриту. Через три місяці лікування пацієнтка мала незначну болючість у суглобах кистей, ранкову скутість до 30 хвилин, але чітко визначити наявність набряку було складно, оскільки вона знову повернулася на 8 мг метилпреднізолону. 

Водночас з’явилися побічні ефекти: 

• кушингоїд;
• збільшення ваги на 10 кг;
• підвищення артеріального тиску.

Роль ультразвукової діагностики

Для точної оцінки активності запалення було проведено УЗД суглобів кистей із доплерографією. 

Результати виявили:

• Активний ерозивний артрит проксимальних фалангових суглобів 2 і 3 пальців правої кисті.
• Синовіт із гіперваскуляризацією, що вказує на високу запальну активність.
• Кісткові ерозії, які не були виявлені на рентгенограмі.

Попри видиме клінічне покращення, дані УЗД вказували на продовження активного ерозивного процесу. Враховуючи це, було змінено тактику лікування – пацієнтці призначено імунобіологічну терапію адалімумабом у комбінації з метотрексатом. Це дозволило знизити дозу метотрексату до 10 мг/тиждень, а через 1,5 місяця повністю відмовитися від метилпреднізолону.

Чому УЗД незамінне в ревматології?

• Виявляє ранні структурні зміни (ерозії, синовіт, васкуляризацію), які рентген може не зафіксувати.
• Допомагає оцінити активність запалення, що критично важливо для вибору терапії.
• Дає можливість моніторити ефективність лікування та запобігати прогресуванню ураження суглобів.

Напишіть у коментарях: як часто ви використовуєте УЗД для діагностики причини суглобового болю?