Колеги, до вашої уваги реальний клінічний випадок, що демонструє важливість ультразвукової діагностики у веденні ревматологічних пацієнтів.
Клінічний випадок
30-річна жінка спочатку не звертала уваги на ранкову скутість та біль у суглобах. Вона вважала це наслідком втоми чи перенапруги. Але з часом дискомфорт наростав: суглоби набрякли, біль став постійним.
Самолікування не допомагало і вона звернулася до сімейного лікаря, який запідозрив запальний артрит та направив її до ревматолога.
На огляді у ревматолога було виявлено:
Лабораторні дослідження показали підвищені показники запалення:
Також, цікаво, що рентгенографія кистей не виявила ерозій.
Діагноз та лікування
Було встановлено діагноз: ревматоїдний артрит серопозитивний, високого ступеня активності (DAS 28 – 6.02).
Лікування включало:
Проте при зниженні дози метилпреднізолону менше 6 мг/добу відбувалася активація артриту. Через три місяці лікування пацієнтка мала незначну болючість у суглобах кистей, ранкову скутість до 30 хвилин, але чітко визначити наявність набряку було складно, оскільки вона знову повернулася на 8 мг метилпреднізолону.
Водночас з’явилися побічні ефекти:
Роль ультразвукової діагностики
Для точної оцінки активності запалення було проведено УЗД суглобів кистей із доплерографією.
Результати виявили:
Попри видиме клінічне покращення, дані УЗД вказували на продовження активного ерозивного процесу. Враховуючи це, було змінено тактику лікування – пацієнтці призначено імунобіологічну терапію адалімумабом у комбінації з метотрексатом. Це дозволило знизити дозу метотрексату до 10 мг/тиждень, а через 1,5 місяця повністю відмовитися від метилпреднізолону.
Чому УЗД незамінне в ревматології?
Напишіть у коментарях: як часто ви використовуєте УЗД для діагностики причини суглобового болю?