Новини

Псоріатичний артрит — це не просто історія про страждання суглобів шкіри. Насправді, це складне мультисистемне захворювання, яке може набувати різних клінічних форм і потребує індивідуального підходу. 

Сьогодні пропонуємо розглянути клінічний випадок, який викликав жваве обговорення серед лікарів, і спробуємо разом розібратись, чому певна стратегія лікування була обрана як найбільш оптимальна.
Також, щоб отримати більше інформації, попередньо ми вже запропонували розглянути цей випадок шановним колегам - підписникам фейсбук-спільноти Ревматологія для професіоналів. 

Отже, клінічна ситуація:
Жінка, 35 років, із діагнозом псоріатичного артриту, який дебютував 2 місяці тому у вигляді дактиліту 2–3 пальців лівої стопи. Псоріаз у неї триває вже понад 15 років.

На перший погляд, лабораторна картина не викликає занепокоєння: показники ШОЕ та С-реактивного білка залишаються в межах норми. Але саме наявність дактиліту свідчить про активний запальний процес та потенційно тяжчий перебіг хвороби — навіть за відсутності змін у гострофазових реакціях.

І тут, для продовження роботи з пацієнтою, ми маємо декілька варіантів розвитку подій:

• Метотрексат у дозі 15 мг/тиждень із можливістю подальшої корекції дози. Такий варіант обрали більшість опитаних колег-підписників спільноти (72% опитаних) і це — цілком виправдане рішення. 
  Дійсно, метотрексат рекомендований як стартова терапія згідно з сучасними рекомендаціями EULAR, особливо у випадках олігоартикулярного ураження. Також препарат хороший баланс ефективності й безпеки.
• Лікування із використанням НПЗП (зокрема диклофенаку). Цей варіант став вибором 22% опитаних колег-підписників спільноти Ревматологія для професіоналів. 
  Але, як відомо, ці препарати мають лише симптоматичний ефект. Вони не впливають на прогресування хвороби чи структурні зміни в суглобах. Тож цього варіанту недостатньо.

Також, давайте все ж розглянемо й інші опції:

• Гідроксихлорохін — не рекомендований при псоріатичному артриті через ризик загострення шкірного процесу.
• Лефлуномід — має обмежену доказову базу при ПсА.
• Біологічна терапія (наприклад, адалімумаб) — зазвичай розглядається як наступний крок у разі неефективності традиційної терапії або при тяжкому перебігу хвороби.

Але! Важливе уточнення: згідно з оновленими рекомендаціями GRAPPA та EULAR 2023 року, при наявності дактиліту вже на старті дозволено використовувати біологічну терапію (інгібітори TNF, IL-17 або IL-23), особливо якщо клінічна активність висока або є протипоказання до метотрексату.

Тож, аналізуючи повну картину, можемо зробити висновки, що клінічний випадок продемонстрував важливість індивідуального підходу до лікування псоріатичного артриту навіть при нормальних лабораторних показниках. 

Дактиліт —  пам’ятаємо, що це тривожний симптом, що може бути підставою для раннього старту біологічної терапії відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій.

Метотрексат — це дійсно обґрунтований вибір першої лінії терапії, особливо при олігоартикулярному перебігу. У разі відсутності ефекту протягом 8–12 тижнів терапію слід переглядати — з переходом на біологічні агенти відповідно до переважного фенотипу ураження.

Детальніше ми поговоримо про це питання 17 липня о 14:00 у ході фахової школи «Менеджмент суглобового синдрому: клінічні рекомендації» із нарахуванням 2 балів БПР.

Долучайтеся до перегляду за посиланням https://rheumatology.institute/menedzhment-suglobovogo-sindromu-klinichni-rekomendatsiyi