Інгібітори фактору некрозу пухлин альфа (ІФНП) сприяли значному покращенню клінічних результатів та якості життя пацієнтів з ПсА. Однак, багато людей, які отримують ІФНП, не досягають мети лікування – ремісії або низької активності захворювання.
У дослідженні, проведеному в рамках співпраці EuroSpA, повідомлялося про міждержавні відмінності у вихідних характеристиках пацієнтів з ПсА, які починають лікування ІФНП. Ця інформація могла сприяти розбіжностям у виявлених предикторах відповіді на лікування окремих країнах.
У 2017 році міжнародна робоча група запропонувала індекс активності захворювання при псоріатичному артриті (Disease Activity Index for PSoriatic Arthritis, DAPSA) для оцінки активності захворювання при ПсА.
DAPSA був розроблений на пацієнтах з реактивним артритом і валідований на пацієнтах з псоріатичним артритом (ПсА). Він включав підрахунок 66/68 набряклих/болючих суглобів та не завжди виконувався в рутинних клінічних умовах.
Домени DAPSA майже універсальні для всіх видів запальних артритів (також підсумовування цих доменів є обґрунтованим і доцільним у пацієнтів з ПсА).
Скріншот зроблено з додатку RheumaHelper, російську мову обрано для розуміння більшості читачів. Української мови у переліку немає.
Метою дослідження було виявлення базових предикторів ремісії за DAPSA28 через 6 місяців лікування у біо-наївних пацієнтів з ПсА, які починають приймати інгібітор ФНП.
Вторинними цілями були визначення базових предикторів досягнення помірної відповіді за DAPSA28 через 6 місяців та базових предикторів 12-місячного застосування препарату.
У цьому дослідженні визначили 5 базових предикторів відповіді на застосування ІФНП та тривалості лікування, застосувавши DAPSA28 як кінцеву точку.
Основні висновки полягають у тому, що позитивними предикторами ремісії за DAPSA28, помірної відповіді через 6 місяців та прихильності до лікування через 12 місяців є:
Старший вік на початку лікування та вищий показник втоми пацієнта є негативними предикторами.
У попередніх, дослідженнях повідомлялося, що молодший вік на початку лікування асоціюється з кращою відповіддю на терапію.
З іншого боку, дослідники виявили позитивний зв'язок між більшою тривалістю захворювання на момент початку лікування ІФНП, утриманням препарату і відповіддю на лікування. Пацієнти з більшою тривалістю захворювання мали ранній початок ПсА, що також могло сприяти кращим результатам (оскільки існують дані, що вказують на більш агресивний перебіг ПсА з більш пізнім початком).
У цьому дослідженні вищий рівень С-реактивного білка на початковому етапі передбачав позитивну відповідь на лікування, проте більшість досліджень свідчили про протилежне. Втома пацієнтів була незмінно негативним предиктором, а біль – негативним фактором ремісії та прихильності до лікування, але позитивним предиктором помірної відповіді за шкалою DAPSA28.
Наразі з'являються нові дані, які свідчать про те, що втома і біль не можуть бути повністю спричинені лише ревматичним захворюванням. Наприклад, у дослідженні втоми при ПсА запалення, тривалість захворювання та хронічний біль пояснювали лише дві третини скарг пережитої втоми. Крім того, біль, який відчувають пацієнти, може моделюватися концепцією катастрофізації болю (негативною когнітивно-афективною реакцією на очікуваний або фактичний біль). В когорті цього дослідження тютюнопаління було негативним предиктором ремісії за DAPSA28 та утримання від лікування, але не було пов'язане з помірною відповіддю за DAPSA28.
Індекс маси тіла продемонстрував подібну тенденцію, що узгоджується з нещодавніми результатами дослідження предикторів відповіді на лікування при аксіальному спондилоартриті.
