Рекомендації EULAR 2023 щодо оптимальних доз глюкокортикоїдів при системному червоному вовчаку
Бурмістррова Ліана — 07 лютого 2024
574
Попри відомі побічні ефекти, глюкокортикоїди залишаються одним із найбільш поширених методів лікування системного червоного вовчака.
Доведено, що використання глюкокортикоїдів при системному червоному вовчаку підвищує ризик появи:
остеопорозу;
серцево-судинних захворювань;
катаракти;
цукрового діабету;
інфекцій;
розвитку незворотних пошкоджень органів.
Ризик ускладнень, пов'язаних з застосуванням глюкокортикоїдів залежить від тривалості їх використання та дозування.
Організація EULAR* у 2023 році оприлюднила рекомендації, згідно з якими глюкокортикоїди мають призначатися у дозуванні залежно від типу та тяжкості ураження органів. Їх кількість слід зменшити до підтримуючої дози ≤5 мг/добу (еквівалент преднізону) та, за можливості, скасувати.
При важкому чи середньому стані тяжкості хвороби є можливість внутрішньовенного введення метилпреднізолону (125-1000 мг на добу протягом 1-3 днів).
Та, попри наявність досліджень, у медичній спільноті вже багато років триває дискусія про те, чи існує безпечна низька доза оральних глюкокортикоїдів для застосування при системному червоному вовчаку.
Ми вирішили дізнатися з якого дозування глюкокортикоїдів лікарі України розпочинають терапію за наявності не ниркового системного червоного вовчака помірної важкості.
За результатами опитування більшість лікарів (65%) надають перевагу дозуванню 0,3-0,5 мг/кг перорально. На другому місці посів варіант 0,5-1 мг/кг перорально (24% голосів).
На жаль, це лише суб’єктивний вибір та досвід наших лікарів. Пошуки єдиного, найбільш сприятливого дозування, все ще тривають в усьому світі.
Глюкокортикоїди – це важливий терапевтичний інструмент лікарів, однак їх використання має бути мінімізоване за дозуванням та тривалістю, враховуючи довготривалі наслідки лікування. Тож, постійно поповнюйте власні знання та будьте уважні до призначення терапії вашим пацієнтам.