Захворюваність на системний червоний вовчак складає від 0,9 до 3,1 випадків на 100 000 населення на рік (до 90% випадків припадає на жінок у віці від 20 до 40 років).
Сьогодні, давайте більше поговоримо про емоційний стан пацієнтів із цим недугом.
Депресія є супутнім захворюванням, що має значний вплив на здоров'я та самопочуття пацієнтів з системним червоним вовчаком, особливо за наявності таких проявів, як;
підвищена втомлюваність;
сильний біль;
погіршення якості сну.
Депресія є найчастішим нейропсихіатричним станом, що погіршує повсякденне життя, спричиняє значний соціальний та економічний тягар.
Пацієнти з системним червоним вовчаком бояться прогресування хвороби, чергового загострення або поширення на нові органи, а також, вони невпевнені у своєму подальшому житті.
Втома та біль є найпоширенішими симптомами. Пацієнти обмежують повсякденну активність, часто відмовляються від власних інтересів, хобі чи роботи.
Ураження шкіри (особливо, зі схильністю до рубцювання та атрофії) й випадіння волосся не рідко змушують пацієнтів з системним червоним вовчаком відчувати сором.
Схильність до утворення синців і підвищена світлочутливість часто також ставлять певні рамки на повсякденне життя.
Мало хто знає, що за результатами досліджень, високі дози глюкокортикоїдної терапії можуть викликати симптоми нервово-психічного вовчака і призводять до тривоги та депресії. Наприклад, постійний прийом понад 15-40 мг преднізолону на добу прогнозує депресію у пацієнтів з системним червоним вовчаком. Крім того, побічна дія глюкокортикоїдів також є причиною уражень шкіри та ожиріння.
Загалом, через 5 років після початку захворювання на системний червоний вовчак, до 40% пацієнтів починають втрачати роботу, а через 10-15 років до 52% стають безробітними.
Як наслідок, багато пацієнтів втрачають впевненість у собі та знижують рівень задоволеності власним «Я». Життя із системним червоним вовчаком завдає шкоди партнерству, сімейним стосункам та соціальному життю.
Непередбачуваний перебіг хвороби є причиною того, що соціальне життя пацієнтів обмежене, вони стикаються з відторгненням та ізоляцією. Пацієнти, які не мають належної соціальної підтримки, часто стикаються з конфліктами у родині, що спричиняє депресію.
Тож, людям з системним червоним вовчаком необхідна психологічна підтримка та корекція психоемоційного стану.
Лікарям усіх спеціальностей, які проводять моніторинг стану пацієнтів з системним червоним вовчаком, слід пам’ятати про нервово-психіатричні труднощі, які долають їхні пацієнти, рекомендувати консультацію у психолога або психіатра, враховувати нервово-психіатричні побічні ефекти ліків під час вибору терапії.
Напишіть у коментарях, як часто у ваших пацієнтів трапляються психічні розлади на тлі хвороби.
Для того, щоб мати можливість читати та коментувати новини