Подагра є найпоширенішим запальним артритом у дорослих, що вражає 41,2 мільйона дорослих у всьому світі.

Подагра — це запальне метаболічне захворювання, пов'язане з високим тягарем супутніх захворювань:

• серцево-судинні захворювання;
• артеріальна гіпертензія;
• цукровий діабет 2 типу;
• дисліпідемія;
• захворювання нирок;
• та метаболічний синдром. 

Ризик розвитку подагри зростає з віком, а подагра з раннім початком (РП) визначається як перший напад подагри у віці ≤ 40 років. 

Існує чіткий взаємозв'язок між подагрою та метаболічним синдромом, який ВООЗ визначає як наявність інсулінорезистентності (порушення толерантності до глюкози, порушення рівня глюкози натще або цукровий діабет 2 типу) та ≥ 2 з наступних ознак: 

• ожиріння;
• дисліпідемія;
• артеріальна гіпертензія;
• мікроальбумінурія. 

Висока поширеність метаболічного синдрому та його компонентів, ймовірно, сприяє підвищенню ризику серцево-судинних захворювань, подій та смертності у пацієнтів з подагрою. 

Крім того, доведено, що хронічне запалення, вторинне по відношенню до відкладення кристалів уратів мононатрію (MSU), збільшує серцево-судинний ризик. 

Пацієнти з подагрою також мають вищий ризик розвитку ниркової недостатності, в т.ч. термінальної стадії, особливо з кристалурією.

Мета дослідження

Існує недостатньо даних щодо клінічних особливостей, профілю супутньої патології та відповіді на лікування пацієнтів з раннім початком подагри (РП).
 

Враховуючи, що пацієнти з РП будуть жити з цим прогресуючим запальним артритом протягом десятиліть, а також пов'язаний з подагрою ризик розвитку ниркових, серцево-судинних та цереброваскулярних захворювань, РП може мати значний і тривалий вплив на здоров'я пацієнтів у довгостроковій перспективі. 

Крім того, порівняно з населенням, яке не страждає на подагру, пацієнти з подагрою мають:

• знижену якість життя;
• підвищену інвалідність;
• вищі показники смертності від усіх причин. 

Цей систематичний огляд літератури був проведений для того, щоб краще зрозуміти та охарактеризувати пацієнтів з РП.

Результати та висновки

Пацієнти з РП:

• мали тяжчий перебіг захворювання;
• підвищена частота спалахів;
• поліартикулярне ураження;
• гіперурикемія, яка гірше піддавалася пероральній УЗТ. 

Ці висновки були узгодженими в популяціях Китаю, Франції, Кореї та США і підтверджуються генетичними дослідженнями, які припускають, що аномалії ниркових транспортерів уратів відіграють певну роль у розвитку РП, зокрема мутації ABCG2, які впливають на функцію транспортера і подальшу екскрецію уратів. 

Наявність поліморфізму втрати функції гена ABCG2 прогнозує погану відповідь на алопуринол, що знижує рівень СК, можливо, тому, що, окрім транспорту уратів, такі мутації також впливають на транспорт алопуринолу всередину клітини.

Пацієнти з РП демонструють нижчу кардіометаболічну та ниркову супутню патологію.

Обливо це стосується:

• артеріальної гіпертензії;
• ЦД 2 типу;
• ішемічної хвороби серця;
• ХХН. 

Показники ожиріння були вищими у пацієнтів з РП, ніж у пацієнтів зі звичайною подагрою у всіх обстежених популяціях США та Китаю. 

Ожиріння є незалежним фактором ризику розвитку подагри і асоціюється з більш молодим віком початку подагри. 

Тож, результати цього огляду дають змогу висунути гіпотезу, але для кращого вивчення характеристик пацієнтів і розуміння взаємозв'язку між подагрою та асоційованими з нею супутніми захворюваннями необхідні більш масштабні лонгітудинальні дослідження з послідовним визначенням РП.