Алопуринол vs фебуксостат – який препарат обрати для лікування хронічного подагричного артриту?
Єгудіна Єлизавета — 03 квітня 2024
1099
Хронічний подагричний артрит – це системне захворювання, яке характеризується відкладанням кристалів моноурату натрію в різних тканинах. Недуг розвивається у пацієнтів з підвищеним рівнем сечової кислоти в крові.
Основні ознаки подагричного артриту включають біль у суглобах, почервоніння шкіри, обмеження рухів та утворення тофусів на шкірі. Це хронічне захворювання може призвести до інвалідності та втрати працездатності пацієнта.
Головні фактори ризику – генетична схильність та порушення обміну речовин.
Тож, сьогодні ми розглянемо уратзнижувальні препарати, які використовуються для лікування хронічного подагричного артриту.
Ми провели опитування серед підписників медичної спільноти «Ревматологія для професіоналів» до якого долучилося майже 100 лікарів, щоб виявити, якому уратзнижувальному препарату в Україні надають перевагу для лікування хронічного подагричного артриту.
Більшість респондентів надали перевагу фебуксостату (83% голосів) та алопуринолу (15% голосів).
Дійсно, наразі у світовій медичній спільноті ведеться активне обговорення ефективності й безпеки застосування алопуринолу та фебуксостату при лікуванні подагри.
Як фебуксостат, так і алопуринол мають наступні переваги:
Можуть використовуватися як профілактика для попередження подагричних нападів у пацієнтів з високим ризиком.
Можуть призначатися на тривалий період, що дозволяє контролювати рівень сечової кислоти в організмі.
Їх добре переносять більшість пацієнтів і побічні ефекти рідко спостерігаються.
Можуть бути призначені у різних дозах залежно від індивідуальних особливостей пацієнта.
Тож, який препарат доцільніше обрати?
ACR (Американська колегія ревматологів) рекомендує алопуринол, як препарат першої лінії. Це свідчить про його високу безпеку та ефективність.
Рекомендації NICE (The National Institute for Health and Care Excellence) 2022 року дозволяють лікарям обирати препарат на свій розсуд, але надає перевагу алопуринолу у пацієнтів з високими серцево-судинними ризиками.
Дискусії з приводу кардіо-васкулярної безпеки фебуксостату триває. У 2022 році на базі даних з Кореї було проведено велике когортне дослідження серед пацієнтів з подагрою.
У результаті, комбінований показник серцево-судинних ускладнень не показав значущих різниць між препаратами. Зокрема, ризик інфаркту міокарда, коронарної реваскуляризації та інсульту був майже однаковий, але, серед користувачів фебуксостату спостерігалася знижена загальна смертність.
Висновки: Тож лікарі зробили висновок, що якщо рівні сечової кислоти відносно невисокі, немає тофусів, аллопуринол працює задовільно (в межах 300-400 мг) і побічних дій не спостерігається – то алопуринол буде препаратом першої лінії.
Якщо подагра триває вже довгий період, супроводжується тофусами, нирковою недостатністю, високими рівнями сечової кислоти та аллопуринол не показує ефекту – краще обрати фебуксостат.