Колеги, до вашої уваги ми пропонуємо цикл реальних клінічних історій, які яскраво демонструють важливість та ефективність використання УЗ методів діагностики в ревматології. 

Клінічний випадок

35-річна жінка почала відчувати суглобовий біль, що заважав її звичному життю. Вона завжди була активною: гуляла з дітьми, працювала в саду. Але тепер, кожен рух ставав випробуванням. 

Спочатку це був легкий дискомфорт у правому лікті, який вона списувала на втому. Проте біль посилювався. Пацієнтці важко було носити сумки, робити звичайні домашні справи, кожен рух в лікті став мукою, жінка звернулася до ортопеда.

Була зроблена рентгенографія ліктьового суглоба, на якій патології не було виявлено. Ортопед порекомендував бандаж на ліктьовий суглоб, обмеження руху в ньому та німесулід на 14 днів.

Пацієнтці стало краще, але за два місяці біль повернувся і ситуація стала гіршою — ліктьовий суглоб майже не рухався через біль. Біль турбувала і в спокої, і під час будь-якого фізичного навантаження, заважав навіть простим справами (зав’язати волосся чи підняти чашку).

Жінка знову пішла до ортопеда для дообстеження. Було виявлено підвищені рівні сечової кислоти в крові — 420 мкмоль/л, був зроблений повторний рентген. Ортопед запідозрив подагричний артрит, порекомендував терапію алопуринолом, диклофенаком і знову носити бандаж.

Лікування приносило тимчасове полегшення, але жінка відчувала, що її стан поступово погіршується — навіть почала прокидатися серед ночі через біль.

Діагноз і лікування

Ортопед, розуміючи, що його терапія не працює, скерував жінку до ревматолога для детального обстеження.

Ревматолог провів ретельний огляд і виявив різке обмеження рухів і болючість у лівому ліктьовому суглобі, крім того виявив припухлість 2 пальця на правій стопі, який значно турбував при пальпації. 

Діагноз подагричного артриту був вкрай малоймовірний. Крім того, ревматолог звернув увагу на себорейний дерматит на волосистій частині голови у жінці. 

Аналізи крові підтверджували запальний процес і можливу наявність системного захворювання, адже вони показали:

• ШОЕ 46 мм/год;
• підвищений рівень СРБ (35 мг/л);
• позитивний HLA-B27.

Для уточнення діагнозу було прийнято рішення виконати УЗД лівого ліктьового суглобу. На УЗД був виявлений ентезит в проекції медіального надвиростка ліктьового суглоба. 

Ентезит — це запалення в місці прикріплення сухожилля до кістки, його неможливо виявити на рентгенограмі, а саме УЗД є важливим методом діагностики цього ураження. Ентезит є ключовою та значущою діагностичною ознакою запального артриту, особливо псоріатичного. І висип у пацієнтки дозволяє думати про наявний псоріаз.

Якщо припустити, що нашій пацієнтці зробили УЗД на початку захворювання і своєчасно поставили діагноз, не було б таких значних запальних змін в аналізах крові, і пацієнтка б потребувала більш лагідного лікування. 

Тож, можемо зробити висновок, що УЗД є незамінним інструментом для оцінки стану суглобів і навколишніх тканин, що дозволяє своєчасно виявляти запальні зміни і адаптувати терапію для досягнення кращих результатів.

Напишіть в коментарях як часто ви використовуєте УЗД для діагностики причини суглобового болю?