Новини

Колеги, до вашої уваги представляємо реальний клінічний випадок, який демонструє важливість ультразвукової діагностики у веденні ревматологічних пацієнтів.

Клінічний випадок

Пацієнтка К., 58 років, звернулася на консультацію ревматолога зі скаргами на болісну припухлість у ділянці проксимального міжфалангового суглоба II пальця правої кисті, яка з’явилася близько трьох тижнів тому. Жінка відзначала посилення болю при русі, помірну гіперемію.

Пацієнтка самостійно вживала диклофенак 100 мг на добу, що давало незначний ефект.

Із анамнезу лікареві стало відомо, що пацієнтка протягом 15 років хворіє на серопозитивний ревматоїдний артрит. 

Постійна терапія: 

• метотрексат 15 мг/тиждень;
• фолієва кислота;
• преднізолон 2,5 мг;
• НПЗП за потребою.

Об'єктивно можна відзначити: 

• в ділянці зазначеного суглоба — локальний набряк;
• ущільнене утворення до 1 см (болісне при пальпації);
• шкіра без вираженої еритеми;
• температура тіла не підвищена.

З метою диференційної діагностики (ревматоїдний вузлик, ганглій, синовіт) пацієнтку направлено на УЗД суглобів кисті.

УЗД-діагностика

Під час ультразвукового дослідження виявлено:

• гіперехогенне лінійне утворення довжиною близько 8 мм із вираженою акустичною тінню;
• ознаки набряку навколишніх м’яких тканин;
• відсутність васкуляризації за доплерівським режимом;
• структура не відповідала синовіальній тканині або ганглію.

Відповідно за даними УЗД вірогідно це утворення обумовлено якимось зовнішнім впливом. Після прицільного розпитування пацієнтка пригадала, що декілька тижнів тому працювала в саду, обрізаючи троянди, і, ймовірно, могла вколоти палець. Проте, через наявність РА, вона сприйняла симптоми як чергове загострення артриту.

Пацієнтку направлено на консультацію до хірурга для подальшого лікування.

Коментар

У пацієнтів із ревматоїдним артритом новий біль, припухлості або утворення в ділянці суглобів часто автоматично трактуються як прояв активності захворювання або ускладнення (наприклад, вузлики, теносиновіти, ганглії). Однак існує ризик пропустити зовсім іншу, неревматологічну етіологію — особливо якщо не застосовувати методи візуалізації, зокрема УЗД.

Цей випадок чітко ілюструє:

• стороннє тіла, особливо органічного походження (дерев’яні фрагменти тощо), рідко розглядаються як причина суглобових симптомів у пацієнтів із РА;
• УЗД дозволяє швидко, безпечно та неінвазивно виявити патології, не пов’язані із самим артритом;
• діагностика за допомогою УЗД може запобігти необґрунтованим змінам у терапії (наприклад, ескалації імуносупресивних засобів);
• клінічне мислення має виходити за межі «шор» основного діагнозу — навіть у складних ревматологічних пацієнтів можуть виникати інші соматичні проблеми.

Висновок

УЗД — це не просто допоміжний метод, а незамінний інструмент ревматолога. Він здатен не лише підтвердити чи виключити синовіт, а й виявити рідкісні, несподівані причини суглобових симптомів. А найголовніше — уникнути діагностичних помилок та зберегти якість життя пацієнта.