Новини

У ревматології кожен симптом може бути ключем до встановлення діагнозу, а лабораторні аналізи часом відіграють роль надійних помічників. Вибір правильного аналізу може бути вирішальним, особливо коли мова йде про такі складні захворювання, як системний червоний вовчак. Звісно, лабораторні методи повністю не замінять клінічного огляду, але допоможуть уточнити загальну картину хвороби.

Сучасна лабораторна діагностика аутоімунних захворювань пропонує широкий спектр імунологічних показників. Вони дозволяють не лише встановити діагноз, а й диференціювати різні форми ревматичних захворювань. Однак, ключовим є не кількість призначених аналізів, а їх відповідність конкретній клінічній картині. Це дозволяє уникнути зайвого навантаження на лабораторії та пацієнтів і зосередитися на тому, що дійсно важливо.

Щоб дізнатися, який аналіз лікарі України призначають на першій консультації пацієнту при підозрі на системний червоний вовчак, ми провели опитування у фейсбук-спільноті «Ревматологія для професіоналів», до якого долучилися понад три десятки учасників.

До уваги респондентів ми запропонували наступний можливий перелік аналізів:

• АNА методом IFT.
• ANA методом Elia - скринінг системні захворювання сполучної тканини.
• ANA + anti-dsDNA.
• ANA + ANA профіль - імуноблот.
• ANA + ANA пакет на СЧВ (anti-dsDNA, anti-Smith, anti-SSA).
• ANA + ANA пакет на СЧВ (anti-dsDNA, anti-Smith, anti-SSA) + С3, С4 + антифосфоліпідні антитіла.

У результаті, безапеляційно, 87% опитаних обрали варіант призначення АNА методом IFT. Також, зауважимо, що 12% респондентів надають перевагу ANA + anti-dsDNA.

ANA – це імуноглобуліни, спрямовані проти структур усередині клітини. Вони виявляються при багатьох аутоімунних захворюваннях і мають високу чутливість при системному червоному вовчаку. Якщо ANA негативні, але підозра на хворобу зберігається, можна використовувати інші методи визначення антитіл.

Є певна група показників, які входять в діагностичні критерії системного червоного вовчака:  

• антитіла до ds-DNA;
• Sm-антитіла;
• С3;
• С4-комплемент;
• антифосфоліпідні антитіла.

Вони мають важливе значення для визначення активності захворювання та прогнозування його перебігу, а саме:

• Показник ds-DNA, корелює з активністю захворювання і його треба визначати з певною періодичністю.
• С3, С4 комплемент корелюють з активністю нефриту, що є має корисне практичне прогностичне значення.
• Визначення антифосфоліпідних антитіл при системному червоному вовчаку проводиться всім пацієнтам, особливо пацієнткам, які планують вагітність. 
• ANA-скринінг на системні захворювання сполучної тканини методом ELIA є корисним у випадку, коли ANA є негативними, а підозра на системне ревматологічне захворювання, у тому числі, системний червоний вовчак. Цей показник зазвичай включає антитіла як до ядерних, так і до цитоплазматичних антигенів та має високу специфічність.
• ANA-профіль (імуноблот) – визначає гетерогенну групу антитіл, спрямованих проти компонентів власних ядер. Сюди входять RNP/Sm, Sm, SS-A, SS-B,ds-DNA, Scl-70 тощо.

Вибір методу діагностики повинен базуватися на конкретному клінічному випадку і лікарі повинні вибирати оптимальний варіант, щоб забезпечити точність діагнозу та ефективність лікування.

Запрошуємо обговорити це питання детальніше 18 червня о 14:00 у ході фахової «Суглобовий синдром: інтеграція клінічного досвіду та наукових даних». Підпишіться на захід, щоб нічого не пропустити https://rheumatology.institute/suglobovii-sindrom-integratsiia-klinichnogo-dosvidu-ta-naukovikh-danik