Новини

Фенотип ревматоїдного артриту

Бурмістрова Ліана — 13 липня 2023
257

За останнє десятиліття зростаюча кількість біологічних хворобомодифікуючих протиревматичних (бХМПРП) і таргетних синтетичних препаратів ХМПРП (тсХМПРП). Це розширило можливості для ефективного лікування пацієнтів з ревматоїдним артритом (РА). 

Однак, все ще проводиться багато досліджень з метою кращого розуміння того, який бХМПРП або тсХМПРП буде найбільш ефективним для конкретного пацієнта.

Більшість досліджень зосереджені на фенотипуванні пацієнтів та їх відповіді на найпоширеніші бХМПРП – інгібітори фактора некрозу пухлин (іФНП). 

іФНП залишаються найбільш часто призначуваними бХМПРП у США і, як правило, є першими препаратами, що призначаються після неадекватної відповіді на терапію першої лінії. 

Останні досягнення в методах біостатистики можуть бути застосовані для кластеризації пацієнтів зі схожими послідовностями терапії, що може слугувати альтернативним підходом до субфенотипування РА.


 

Для лікування РА застосовують 6 основних класів бХМПРП і тсХМПРП, спрямованих на:

  • ФНП;
  • CTLA-4;
  • ІЛ-1;
  • ІЛ-6;
  • янус-кінази (JAK);
  • CD20. 

Попереднє дослідження показало, що більшість пацієнтів з РА змінюють терапію через втрату ефективності (причому 50% припиняють прийом першого бХМПРП після стартових 24 місяців лікування). 

Кілька досліджень характеризують пацієнтів з РА на основі їхньої історії лікування. Однак через складність цих даних важко визначити, чи є пацієнти схожими на основі їхнього минулого застосування б/тсХМПРП. 

Мета дослідження

Метою цього дослідження було визначити:

  • чи існують окремі кластери пацієнтів з РА на основі анамнезу призначення бХМПРП до субфенотипу РА;
  • перевірити, чи корелюють ці кластери з різними клінічними факторами РА з плином часу.

Результати та висновки

Дослідники виділили 4 окремі кластери на основі послідовності терапії бХМПРП і тсХМПРП у пацієнтів з РА (у порядку зменшення кластеру):

  • персистуюча терапія іФНП;

  • ритуксимаб або кілька б/тсХМПРП;

  • б/тсХМПРП + тоцилізумаб;

  • терапія іФНП і абатацептом.

Продемонстровано, що кластери корелюють з клінічними результатами.

Найкраща траєкторія контролю активності захворювання спостерігалася у пацієнтів, що вживали іФНП, на другому місці був прийом абатацепту.

Ті пацієнти, кому довелося випробувати кілька різних б/тсХМПРП, мали найгірший контроль активності РА.

Майбутні напрямки включають вивчення того, чи мають субфенотипи чіткі геномні ознаки або біомаркери для поглиблення розуміння відповіді на лікування при РА.

Для того, щоб мати можливість читати та коментувати новини