Новини

Пацієнт з ревматоїдним артритом та онкологічним захворюванням

Прокопович Наталя — 20 травня 2024
577
Пацієнт з ревматоїдним артритом та онкологічним захворюванням

Пацієнти з ревматоїдним артритом та супутніми онкологічними недугами є великою проблемою для лікарів, адже постає основне питання: «як же правильно лікувати, щоб не нашкодити?».

Не секрет, що існує прямий зв’язок між аутоімунними захворюваннями та підвищеним ризиком виникнення онкологічної патології. Якщо розглянути, наприклад, ревматоїдний артрит, то ризик виникнення раку та його рецидиву буде вищий у тих пацієнтів, які мають:

  • неліковане і більш важке ревматичне захворювання;
  • високу активність ревматоїдного артриту;
  • позасуглобові ураження.

Доведено, що хронічне активне запалення асоціюється з підвищеним ризиком розвитку раку лімфоми, а ефективне лікування цього захворювання зможе зменшити цей ризик.

Тож, яку терапію варто призначити пацієнту з активним ревматоїдним артритом та онкологічним анамнезом ми вирішили визначити у фейсбук-спільноті «Ревматологія для професіоналів». У ході опитування, до якого долучилися чверть сотні лікарів, респондентам було запропоновано наступні варіанти:

Майже безапеляційно більшість лікарів (72%) обрали варіант призначення глюкокортикоїдів та метотрексату. 24% голосів отримали метотрексат та фактори інгібітора некрозу пухлин і лише 4% респондентів надали перевагу виключно глюкокортикоїдам.

А тепер розглянемо це питання в цілому.

Нестероїдні протизапальні препарати і глюкокортикоїди не підвищують захворюваність на рак і не провокують ризики рецидивів онкопатології.

Метааналіз понад 10 обсерваційних досліджень показав, що пацієнти з ревматоїдним артритом і раком в анамнезі, які розпочали лікування імунобіологічними препаратами (і-ФНП, абатацептом, тоцилізумабом), не мають підвищеного ризику виникнення нового онкологічного захворювання або рецидиву вже наявної злоякісної пухлини.

Що стосується вживання ритуксимабу, то він знижує ризик лімфопроліферативних захворювань на тлі вже наявного ревматоїдного артриту (або вже діагностованої лімфоми).

Також, пам’ятаємо про доведений підвищений ризик злоякісних новоутворень (раку сечового міхура, раку шийки матки) на тлі лікування циклофосфамідом.

На рахунок інших базисних синтетичних хворобомодифікуючих препаратів (метотрексату, циклоспорину) можемо сказати, що вони також не підвищують ризик раку і рецидивів, окрім певних випадків раку шкіри.

Загалом, жорстких правил лікування ревматичних хвороб на тлі онкопроцесу не існує і це питання вирішується індивідуально, співпрацюючи з онкологом. Особлива увага приділяється лише тим пацієнтам, які мають агресивний метастатичний тип раку, отримують лікування від раку,  і в цьому випадку від імунобіологічної терапії слід утримуватись.

Варто пам’ятати, що висока активність ревматоїдного артриту пов’язана з ризиком розвитку раку і недостатньо дієве лікування артриту у пацієнтів з ревматоїдним артритом та онкологічним анамнезом має властивість підвищувати рецидиви раку.

У пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями, які не перебувають у ремісії щодо онкопроцесу і мають активний запальний артрит рішення про початок імунобіологічної, таргетної синтетичної протиревматичної терапії  повинно ґрунтуватися на спільному рішенні онкологів, ревматолога і пацієнта.

 Детальніше на цю тему ми поговоримо у ході конференції «Травневі ревмодні 2024» 23 травня о 13:00!  Підпишіться на захід вже зараз https://rheumatology.institute/travnevi-revmodni-2024

Друзі, напишіть у коментарях вашу думку з цього приводу.

Для того, щоб мати можливість читати та коментувати новини