Контраст-індуковане гостре пошкодження нирок (КІ-ГПН) характеризується зниженням функції нирок, яке виникає протягом декількох днів після внутрішньосудинного введення йодовмістної контрастної речовини. 

Контрастні речовини токсичні для клітин епітелію канальців, що призводить до втрати їхньої функції, апоптозу та некрозу. 

Непрямі механізми ураження пов'язані з ішемією через вазомоторні зміни, опосередковані ендотеліном, оксидом азоту та простагландинами. 

Робоча група Kidney Disease Improving Global Outcomes (KDIGO) запропонувала термін «контраст-індуковане гостре пошкодження нирок» і визначення, що базується на:

• рівні креатиніну плазми, який збільшився в 1,5 рази або більше порівняно з вихідним значенням протягом 7 днів після впливу контрастної речовини;
• рівні креатиніну плазми, який збільшився принаймні на 0. 3 мг на децилітр (26,5 мкмоль/л) порівняно з вихідним значенням протягом 48 годин після впливу контрастної речовини;
• об'ємі сечі менше 0,5 мл/кг/год, який зберігається протягом щонайменше 6 годин після впливу.

Попередні дані

Сечова кислота є нейростимулятором, прозапальною речовиною та активатором вродженої імунної відповіді, а також має про- та антиоксидантну дію. 

Ці ефекти можуть бути можливим поясненням зв'язку сечової кислоти з розвитком артеріальної гіпертензії, ІХС, цукрового діабету, метаболічного синдрому. 

Щодо хронічної хвороби нирок (ХХН), то деякі клінічні дослідження дійшли висновку, що гіперурикемія є важливим предиктором ризику виникнення та прогресування ХХН. 

Уратзнижуюча терапія (УЗТ), спрямована на зниження рівня сечової кислоти в сироватці крові (СКК), успішно затримує зниження функції нирок та її прогресування у хворих на ХХН з гіперурикемією.

Фебуксостат, непуриновий селективний інгібітор ксантиноксидази, має сильний гіпоурикемічний ефект без серйозних негативних наслідків навіть у пацієнтів з ХХН 1-3 стадії. Фебуксостат також може мати ренопротекторні властивості завдяки інгібуючій дії на оксидативний стрес та біомаркери запалення.

Zhuang, Lihua порівняли ренопротекторні ефекти фебуксостату та алопуринолу серед пацієнтів з поєднаною хронічною хворобою нирок та гіперурикемією. 

Вони повідомили, що фебуксостат краще, ніж алопуринол, затримує погіршення функції нирок у пацієнтів з ХХН та гіперурикемією.

Мета дослідження

Дослідники мали на меті визначити ефективність фебуксостату для профілактики контраст-індукованого ГПН у пацієнтів з хронічною хворобою нирок 3 стадії, яким виконують черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ).

Результати та висновки

У поточному дослідженні продемонстровано, що фебуксостат має ренопротекторну дію.

Він може знизити частоту виникнення КІ-ГПН серед пацієнтів з ХХН 3 стадії, яким виконується ЧКВ. 

Незважаючи на обмеженість досліджень щодо застосування фебуксостату для захисту від КІ-ГПН у пацієнтів з ХХН, дослідники рекомендують його застосування у пацієнтів з ХХН 3 стадії, особливо у пацієнтів з гіперурикемією. 

Вони також рекомендують використовувати шкалу ризику гострого пошкодження нирок перед введенням контрасту пацієнтам з ХХН для стратифікації пацієнтів та індивідуалізації типу, об'єму контрасту і профілактичних заходів відповідно до результатів цієї шкали.