Остеоартрит є одним з найбільш поширених ревматологічних захворювань у світі. Якщо розглядати найчастіші локалізації цього недугу, то без сумнівів, це остеоартрит кистей та колінних суглобів.
Говорячи про остеоартрит кистей, існує його 3 різні фенотипи:
ерозивний;
вузликовий;
остеоартрит першого пʼястно-фалангового суглоба.
Ерозивний остеоартрит кистей – це найбільш агресивна форма, що характеризується важким клінічним початком і прогресуванням, яке призводить до пошкодження суглобів, інвалідизації та значного зниження якості життя.
Ця патологія переважно уражає жінок в менопаузальному віці.
Сучасні дослідження показують, що ерозивний остеоартрит кистей стає все більш поширеним. Також було виявлено нові генетичні фактори, пов'язані з цим захворюванням, включаючи гени, що відповідають за запалення та ремоделювання кісток.
Перші ознаки остеоартриту можна побачити на УЗД та МРТ, а з часом з'являються і рентгенографії. Тобто ці методи візуалізації стануть корисними щодо своєчасного виявлення пацієнтів з ризиком несприятливих наслідків.
Також, не секрет, що пацієнти з остеоартритом потребують якісного лікування та вчасної допомоги лікаря.
З метою обміну досвідом ми провели опитування серед лікарів у фейсбук-спільноті «Ревматологія для професіоналів» і запитали, через який період часу колеги зазвичай призначають повторну консультацію пацієнтам з остеоартритом з переважним ураженням дрібних суглобів (вузликова форма, ерозивний варіант) для корекції лікування.
До опитування долучилися майже чотири десятки професіоналів, до уваги яких були запропоновані наступні варіанти:
Через 1-3 місяці.
Через 3-6 місяців.
Через 9-12 місяців.
Не призначив би, бо немає потреби.
Провідні позиції посіли періоди 1-3 місяці (66% голосів) та 3-6 місяців (27% голосів).
А тепер, поговоримо про вибір цих варіантів детальніше.
Як часто проводити спостереження за цією когортою пацієнтів – дискутабельно, тому що насправді високоефективних препаратів, які б могли б вплинути на перебіг захворювання, зменшити деструкцію, попередити прогресування не існує.
Тож такої частої корекції лікування на консультації, як наприклад для пацієнтів з ревматоїдним артритом, ми не проводимо. Для остеоартриту немає стратегії ліування до цілі (як для подагри, ревматоїдного артриту тощо), що потребує частого динамічного спостереження. Крім того, препарати, які ми використовуємо для лікування остеоартриту, які схвалені світовими рекомендаціями, не потребують частого лабораторного та обʼєктивного контролю (за винятком НПЗП, у тому випадку, якщо ви їх призначали на тривалий термін).
Якщо захворювання супроводжується занадто швидким агресивним перебігом з вираженим больовим синдромом та ви призначили НПЗП на 1-2 місяці або додали прегабалін / габапентин, то консультацію варто проводити часто (1 раз на 1-2 місяці) для оцінки небажаних явищ на тлі лікування та корекції дози.
Тож логічно припустити, що планова консультація пацієнтів з остеоартритом повинна відбуватися 1 раз на 9-12 місяців для оцінки прихильності до нефармакологічного лікування та можливої корекції призначених препаратів.
Але більшість лікарі консультують таких пацієнтів набагато частіше, чому? Будемо розбиратися на нашій фаховій школі «Остеоартрит: комплексний підхід до діагностики та лікування».
Напишіть у коментарях, як часто ви б призначали повторні консультації за наявності такого недугу.
