Багато лікарів і пацієнтів уже звикли до швидких відповідей ШІ-помічників. Але наскільки вони збігаються з клінічними рекомендаціями? На конгресі Американської колегії ревматології в Орландо представили порівняльне дослідження саме на цю тему.
Що нового з'ясували?
Автори оцінили п'ять платформ: ChatGPT, Gemini, Claude, Perplexity і OpenEvidence. Їм запропонували 60 стандартизованих клінічних сценаріїв за рекомендаціями ACR та EULAR щодо шести ревматологічних станів. Оцінювали три речі: наскільки відповідь відповідає рекомендаціям, яка її освітня якість і чи є «галюцинації» (вигадані посилання та необґрунтовані клінічні поради). Найвищу відповідність показали OpenEvidence (91,2%) і ChatGPT (89,4%). Проте клінічно значущі помилки траплялися в усіх п'яти платформ.
Що це означає для практики?
Для сімейного лікаря і ревматолога головний висновок такий: переконлива й добре структурована відповідь не гарантує її правильності. Автори прямо наголошують на потребі клінічного нагляду. Тобто ШІ можна розглядати як допоміжний інструмент, але не як джерело рішень без перевірки за першоджерелом.
Чому це важливо для пацієнта?
Людина без медичної освіти не може відрізнити вдалу відповідь від хибної, бо обидві звучать впевнено. Якщо чат-бот радить змінити лікування чи ігнорувати симптом, це варто обговорити з лікарем, а не діяти самостійно.
Що потрібно знати?
Це результати конференційного абстракту, а не повної рецензованої публікації. Тестували 60 змодельованих сценаріїв, а не реальних пацієнтів. Платформи швидко змінюються, тому результати можуть застаріти. Наступним кроком дослідники планують перевірити, чи зменшить кількість помилок прив'язка відповідей до перевірених джерел із рекомендаціями.
Висновок. ШІ вже вміє багато, але у ревматології найкращий результат дає поєднання технології та лікаря, який перевіряє відповідь.
