Менопауза — це природний етап у житті жінки, коли припиняється менструальний цикл через зменшення рівня статевих гормонів.

Але для 70-80% жінок цей період супроводжується неприємними симптомами, що значно впливають на їхнє життя, особливо за наявності аутоімунних захворювань.

Менопаузальна гормональна терапія є основним методом лікування симптомів менопаузи, остеопенії та атрофії слизової, що виникають через дефіцит естрогенів. Однак у пацієнток з аутоімунними захворюваннями, такими як ревматоїдний артрит чи системний червоний вовчак, важливо обережно підходити до застосування цієї терапії через вплив гормонів на імунну систему.

Менопауза може погіршити стан таких жінок через втрату захисної функції естрогенів, що може збільшувати ризик остеопорозу й серцево-судинних захворювань.

Проте сучасні дослідження довели, що правильно підібрана низькодозована гормональна терапія не тільки не активує аутоімунні захворювання, але й знижує ризик серцевих захворювань та покращує якість життя.

Тож, з метою обміну досвідом, ми провели опитування серед підписників спільноти «Ревматологія для професіоналів» та записали думки шановних колег про те, як би вони вчинили при настанні менопаузи у пацієнтки з аутоімунним системним захворюванням та наявними симптомами менопаузи.

До уваги респондентів були надані наступні варіанти:

• Порекомендувати консультацію гінеколога для призначення менопаузальної гормональної терапії.
• Не рекомендувати менопаузальну гормональну терапію, бо вона протипоказана пацієнткам з аутоімунними системними захворюваннями.
• Обговорити з пацієнтом переваги та ризики менопаузальної гормональної терапії, але бути дуже обережними з ухваленням рішень.
• Порекомендувати прийом рослинних препаратів для полегшення симптомів менопаузи.

Аналізуючи результати, ми виявили, що 81% опитаних лікарів рекомендують консультацію гінеколога для призначення менопаузальної гормональної терапії. Також 18% обговорять з пацієнтом переваги та ризики менопаузальної гормональної терапії, але будуть дуже обережно ставитись до ухвалення рішень.

Дійсно, при призначенні терапії необхідно враховувати:

• Вплив гормонів на імунну систему: Естрогени можуть змінювати активність аутоімунних процесів. Зниження їх рівня в постменопаузі підвищує ризик остеопорозу та серцево-судинних проблем.
• Контроль ризиків: Важливо враховувати кардіоваскулярні фактори, ризики онкозахворювань і стан органів, таких як нирки та печінка.
• Персоналізація терапії: Доза і тривалість терапії повинні підбиратися індивідуально залежно від активності захворювання та віку жінки.

Менопауза у жінок з аутоімунними захворюваннями потребує комплексного підходу, тому важливо, щоб гормональна терапія призначалась з урахуванням усіх особливостей пацієнтки.

Тож можемо зробити висновок, що спільна робота гінеколога, ревматолога та інших фахівців дозволяє забезпечити безпечне й ефективне лікування в цей складний період.