Препаратами вибору для лікування акісального спондилоартриту (анкілозивного спондиліту) є інгбітори фактору некрозу пухлин, інгбітори інтерлейкіну 17 (іІЛ-17) та інгібітори янус кіназ.

Серед інгібітори інтерлейкіну 17 в Україні доступний секукінумаб і, якщо дозування для псоріатичного артриту становить 300 мг, то для аксіального спондилоартриту – 150 мг.

Зазначимо, що лікарі часто помічають недостатню ефективність секукінумабу у дозі 150 мг для досягнення низької активності у пацієнтів зі спондилоартритом. На цьому наголошують і вчені у роботі «Дослідження підвищеної дози секукінумабу у пацієнтів з анкілозивним спондилітом, у яких не було досягнуто приборкання захворювання після 16 тижнів лікування», яку було опубліковано 12 вересня 2024 р в журналі Rheumatology (Oxford).

Зазвичай доза секукінумабу становить 150 мг на 0, 1, 2, 3 та 4 тижні (навантажувальна доза), а потім 150 мг кожні 4 тижні.

Але, питання полягає в тому, що робити, якщо у пацієнта спостерігається неоптимальна відповідь на терапію, або взагалі її відсутність?

Дослідження ASLeap, що відбулося під керівництвом ревматолога Atul Deodhar, було рандомізованим, багатоцентровим, подвійним сліпим з паралельними групами.

Воно включало наступні фази:

• Спочатку пацієнти отримували 16 тижнів відкритого секукінумабу 150 мг (період лікування 1).
• Якщо на 12-му та 16-му тижнях пацієнти мали неадекватну відповідь (визначається як ASDAS <1,3), їх рандомізували 1:1 для отримання секукінумабу 300 або 150 мг кожні 4 тижні до 52 тижня (період лікування 2). Основним результатом ефективності було досягнення ASDAS <1,3 на 52-му тижні, використовуючи 16-й тиждень як вихідний рівень.
• 322 пацієнти з акісальним спондилоартритом отримували секукінумаб протягом 16 тижнів, при цьому дві третини (64,3%) мали неадекватну відповідь. Такі пацієнти з неадекватною відповіддю були рандомізовані для отримання секукінумаб 300 мг (n = 101) або 150 мг (n = 105) підшкірно (період лікування 3).

Приблизно 84% пацієнтів завершили дослідження, результати 52-го тижня показали, що дуже небагато пацієнтів у будь-якій групі (8,8% проти 6,7%) досягли ASDAS <1,3.

Побічні ефекти також були подібними між групами до 52-го тижня.

Тож, збільшення дози секукінумабу після 16-тижневої відсутності відповіді на тлі 150 мг не покращило результатів у пацієнтів з аксіальним спондилоартритом. Ці дані свідчать про те, що зміна терапії може бути більш доцільною, ніж підвищення дози.