Новини

Чому хронічний біль не відступає? Нові дані змушують дивитися на проблему ширше

Єгудіна Єлизавета — 08 вересня 2026
86
Чому хронічний біль не відступає? Нові дані змушують дивитися на проблему ширше

Здавалося б, сучасна ревматологія має дедалі більше можливостей для контролю артриту. Але нові дані зі США змушують подивитися на проблему хронічного болю ширше.

Дослідження на основі даних National Health Interview Survey (NHIS) показало: у 2023 році понад половина дорослих із діагностованим артритом продовжувала мати помірний або сильний біль у суглобах.

І найважливіше — за чотири роки ситуація практично не змінилася.

  • 58,2% — у 2023 році;
  • 56,8% — у 2019 році.

Статистично значущого покращення не зафіксовано.

Це означає, що США поки не наблизилися до цілі Healthy People 2030 — знизити поширеність помірного та сильного суглобового болю серед людей з артритом до 52,4%.

А що ховається за цими цифрами?

У 2023 році близько 30,8 млн дорослих із діагностованим артритом повідомили про помірний або сильний біль.

Серед них:

  • 32,4% мали помірний біль;
  • 26,1% — сильний.

Але найцікавіше виявилося далі.

Дослідники побачили, що вираженість болю значно пов’язана не лише зі станом суглобів. І це добре перегукується з тим, як проблему сприймають наші читачі.

Ми запитали лікарів України, що, на їх думку, найбільше впливає на вираженість хронічного суглобового болю?

Найпопулярнішою відповіддю стало поєднання біологічних, психологічних і соціальних факторів — її обрали 65% учасників опитування.

Ще 24% вважають ключовим фактором активність запального процесу, 11%структурні зміни в суглобах, а 9%тривогу та депресію.

💡 І саме комплексний погляд на біль дедалі більше підтверджується сучасними даними: суглоб — лише одна частина рівняння.

Психічне здоров’я теж має значення

Серед людей із симптомами депресії помірний або сильний біль відзначали приблизно у 76%.

За наявності симптомів тривоги — майже у 74%.

Для порівняння: серед людей без таких симптомів ці показники були суттєво нижчими.

Тобто хронічний біль не можна розглядати виключно як проблему суглоба.

♿ Ще сильніший зв’язок — із функціональними обмеженнями

Серед людей з інвалідністю помірний або сильний суглобовий біль спостерігався приблизно у 77%.

І це важливий момент: біль та втрата функціональності можуть взаємно посилювати один одного, формуючи замкнене коло, яке складно розірвати лише медикаментозним лікуванням.

Водночас дослідники не виявили статистично значущих відмінностей за віком, расою/етнічністю, страховим статусом або категорією ІМТ.

Що це означає на практиці?

Біль при артриті — не завжди лише про суглоб.

Особливо важливо враховувати зв’язок хронічного болю з депресією: депресивні симптоми можуть посилювати сприйняття болю, а тривалий біль — поглиблювати депресію.

Тому, якщо біль зберігається навіть на тлі контролю активності артриту, важливо оцінювати не лише стан суглобів, а й психоемоційний стан, функціональні можливості та соціальні фактори, які можуть підтримувати больовий синдром.

Контроль хронічного болю потребує комплексного підходу:

  • медикаментозної терапії;
  • фізичної активності та реабілітації;
  • оцінки функціонального стану;
  • уваги до симптомів тривоги та депресії;
  • регулярної оцінки активності самого захворювання.

І головний висновок: якщо людина з артритом продовжує відчувати сильний біль, недостатньо просто запитати: «Як болять суглоби?»

Важливо з’ясувати, що ще підтримує цей біль і як він впливає на життя людини.