Новини

Остеоартрит — хвороба, з якою стикаються мільйони людей у всьому світі. Вона не лише обмежує рухливість, а й змінює якість життя, змушуючи шукати баланс між активністю та болем. 

Традиційно лікування асоціюється з медикаментами — нестероїдними протизапальними засобами, ін’єкціями гіалуронової кислоти чи кортикостероїдів, препаратами SYSADOA. Проте сучасні міжнародні настанови (EULAR, OARSI, ACR) підкреслюють: основою терапії є немедикаментозні втручання, які впливають на патогенез хвороби та зменшують потребу в ліках.

Для того, щоб детальніше розглянути, як саме немедикаментозні підходи працюють та чому їх впровадження стає викликом для пацієнтів, ми провели опитування у фейсбук-спільноті для лікарів «Ревматологія для професіоналів» та попросили шановних підписників розповісти, які втручання пацієнти з остеоартритом найчастіше ігнорують.

До розгляду були надані такі варіанти:

• Зниження ваги.
• Регулярні фізичні вправи.
• Використання ортезів/наколінників.
• Дотримання дієтичних рекомендацій (обмеження калорій, протизапальна дієта).
• Використання тростини або допоміжних засобів для ходьби.
• Зміна звичок у повсякденній активності (ергономіка, перерви при сидячій роботі).

Аналіз результатів показав, що пацієнти більшості респондентів (65%) найчастіше ігнорують регулярне виконання фізичних вправ. Також слід зазначити, що 35% респондентів вважають, що пацієнтам найскладніше сприймати рекомендації щодо зниження ваги.

Хоча пацієнти не завжди в захваті від супутніх немедикаментозних методів лікування, нам важливо чітко знати і пам’ятати, чому вони так необхідні.

А тепер, давайте детально розглянемо кожен варіант. 

1. Контроль маси тіла

Надлишкова вага — ключовий фактор ризику розвитку та прогресування ОА, особливо колінних і кульшових суглобів. 

• Механічний ефект: кожні 5 кг зайвої ваги додають 20–30 кг навантаження на коліна при ходьбі.
• Метаболічний ефект: адипокіни, що виділяються жировою тканиною, посилюють запалення в синовії та хрящі.
• Дослідження показують: зменшення маси тіла на 5–10% істотно знижує біль, покращує функцію суглобів і відкладає потребу в ендопротезуванні.

Саме тому, дуже важливо слідкувати за тілом і залишати індекс його маси в межах норми. 

2. Фізична активність і лікувальна фізкультура

Регулярні вправи — ключ до збереження рухливості та зменшення болю.

• Аеробні вправи (ходьба, плавання, їзда на велосипеді) покращують витривалість та кардіометаболічний профіль.
• Силові тренування зміцнюють м’язи навколо суглобів і знижують на них механічне навантаження.
• Вправи на гнучкість і баланс допомагають уникнути контрактур і падінь.

Дослідження підтверджують: вправи зменшують біль при ОА коліна настільки ж ефективно, як деякі медикаменти, і без побічних ефектів.

3. Ортези та допоміжні засоби

Іноді рухливість обмежена настільки, що пацієнтам потрібна додаткова підтримка. 

• Ортези, наколінники, супінатори знижують локальне навантаження на суглоб, особливо при деформації коліна.
• Тростина чи ходунки забезпечують стабільність і зменшують ризик падінь.
• Правильно підібрані ортопедичні засоби значно покращують якість життя, особливо на середніх і пізніх стадіях хвороби.

4. Дієтичні підходи

Харчування відіграє ключову роль у підтримці суглобів та контролі ваги. Правильний раціон може не лише зменшити запалення, а й підтримати м’язову масу.

• Середземноморська дієта (овочі, риба, оливкова олія, горіхи) знижує системне запалення.
• Адекватний білковий раціон підтримує м’язову масу.
• Омега-3 мають помірний протизапальний ефект.

5. Зміна поведінки та ергономіка

Невеликі зміни у щоденних звичках можуть значно зменшити навантаження на суглоби та запобігти болю.

• Регулярні перерви при сидячій роботі, вставання кожні 30–40 хвилин.
• Ергономічні меблі зменшують навантаження на суглоби.
• Принципи «суглобозберігаючої поведінки»: уникати підйому важких предметів, використовувати правильну техніку підйому.

6. Освіта та когнітивно-поведінкова терапія

Ну і, найголовніше, інформування пацієнтів про хворобу та важливість активної участі в лікуванні підвищує прихильність до немедикаментозних методів. Когнітивно-поведінкові техніки допомагають подолати страх руху та хронічний біль.

Тож, підбиваючи підсумки, можемо зробити висновок, що медикаменти можуть полегшити біль і зменшити симптоми остеоартриту, але справжній ефект досягається лише завдяки активній участі пацієнта: регулярній фізичній активності та контролю ваги. Саме ці підходи впливають на перебіг хвороби, зберігають рухливість і покращують якість життя, роблячи лікування максимально ефективним у довгостроковій перспективі.

Детальніше це питання ми обговоримо 11 вересня о 14:00 у ході фахової школи «Остеоартрит — між реальністю клінічної практики та протоколами».

Реєструйтеся вже зараз за посиланням https://rheumatology.institute/osteoporoz-osnovi-menedzhmentu-ta-profilaktiki