Основним симптомом фіброміалгії є поширений біль, що може виникати як з правого, так і з лівого боку тіла вище і нижче пояса. Але, біль також може виникати лише в одній або двох ділянках тіла (особливо в шиї та плечах).

Встановлення діагнозу може бути складним процесом, оскільки фіброміалгія – лише один з багатьох станів, які супроводжуються поширеним болем.

Сьогодні, ми підготували для вас корисну інформацію, яка допоможе краще зрозуміти цей стан. 

Основним симптомом фіброміалгії є хронічна втома. Другорядні прояви хвороби включають:
Проблеми з мисленням і пам'яттю («fibro fog»).

• Головний біль або мігрень.
• Чутливість до змін температури, світла та шуму.
• Синдром подразненого кишківника.
• Синдром дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба.
• Ранкова скутість.
• Оніміння або поколювання кінцівок.
• Порушення сну.
• Проблеми з сечовипусканням.

Ще одна проблема з діагностикою фіброміалгії полягає в тому, що пацієнт може мати паралельно й інші захворювання.

Наприклад, людина може страждати на ревматоїдний артрит та обструктивне порушення сну – обидва стани можуть як імітувати фіброміалгію, так і мати її у якості вторинного стану.

Синдром супутньої фіброміалгії може суттєво впливати на активність основного захворювання та ведення пацієнтів з ревматичними недугами. Він може сприяти посиленню болю, втоми та порушень сну, призводить до збільшення інвалідизації та значного зниження якості життя.

Тож, наявність синдрому супутньої фіброміалгії може ускладнити діагностику артриту, оскільки ці стани мають спільні симптоми. Пацієнти з ревматологічним захворюванням та синдромом супутньої фіброміалгії можуть потребувати мультидисциплінарного підходу до лікування, включаючи ліки проти аутоімунного захворювання та терапію для лікування симптомів синдрому супутньої фіброміалгії (фізичні вправи, когнітивно-поведінкова терапія та ліки, спрямовані на усунення болю та порушень сну).

При всіх ревматологічних захворюваннях наявність синдрому супутньої фіброміалгії може призвести до зниження відповіді на лікування та погіршення результатів. Саме тому медичним працівникам важливо враховувати вплив супутнього синдрому фіброміалгії при оцінці та веденні пацієнтів з аутоімунною патологією, а також адаптувати плани лікування до унікальних потреб кожного пацієнта.

Напишіть у коментарях, як часто ваші пацієнти страждають на супутню фіброміалгію.