Остеоартрит – це серйозна хронічна невиліковна хвороба суглобів. Він є найбільш частою формою артриту та через больовий синдром і порушення функції суглобів він є однією з найпоширеніших причин інвалідизації пацієнтів.

На жаль, часто пацієнти відмовляються від нефармакологічної складової в очікуванні «чарівної пігулки», яка могла б розв'язати всі проблеми без зусиль. Але, сучасні рекомендації наголошують на комбінації нефармакологічних і фармакологічних методів лікування, тож ми вирішили провести опитування у медичній спільноті «Ревматологія для професіоналів», щоб дізнатися яка приблизна частка пацієнтів з остеоартритом надає перевагу не лише пігулкам, а й немедикаментозним методам лікування.

До опитування долучилися півсотні лікарів, які поділилися своїми спостереженнями та досвідом.

До уваги респондентів були представлені наступні варіанти:

• До 30%.
• Близько 30-50%.
• Понад 50%.
• Мої пацієнти хочуть чарівну пігулку і відмовляються навіть чути про фізкультуру.
• Я не вірю в ефективність цього метода лікування і не рекомендую своїм пацієнтам. 

Проаналізувавши відповіді, виявилось, що 71% колег помітили, що їх пацієнти хочуть чарівну пігулку і відмовляються навіть чути про фізкультуру. Також 21% опитаних колег розповіли, що лише до 30% пацієнтів погоджуються лікуватися за загальновизнаними стандартами.

А тепер, розберімось, чому пацієнти так прагнуть уникати нефармакологічних методів лікування остеоартриту.

Перш за все, зазначимо, що чарівної пігулки не існує і завжди має бути поєднання медикаментозних та немедикаментозних методів.

Щодо препаратів для терапії – тут все просто:

• Нестероїдні протизапальні препарати (враховуючи гастроінестінальні, серцево-судинні та нефрологічні ризики).
• Препарати SYSADOA: рецептурний кристалічний глюкозамінсульфат і хондроїтинсульфат, діацеріїн, неомилювальні сполуки авокадо та сої.
• Прегабаліни, дулоксетин.

Але, лише таблетки побороти остеоартрит не допоможуть, адже багато пацієнтів мають надлишкову вагу, що і є основною причиною появи та прогресування хвороби. Тож, основними немедикаментозними заходами є дієта та фізична активність.

Щодо фізичної активності рекомендуються наступні варіанти:

• Гімнастика Тай-Чі.
• Йога.
• Велосипедні та піші прогулянки.
• Плавання.
• Вправи для укріплення мʼязів.
• Стретчинг, тощо.

Чому пацієнти не хочуть дотримуватись фізичної активності?

На це є кілька причин:

• Нестача часу внаслідок тривалого робочого дня.
• Посилення больового синдрому внаслідок неправильно розроблених вправ.
• Самостійне заняття вправами, які не підходять і навіть шкодять суглобам, що згодом також посилить больовий синдром.
• Необхідність в регулярності занять (не підходять заняття 1 раз в тиждень чи 1 раз на місяць).
• Відсутність мотивації та самодисципліни.
• Інші психологічні чинники (у т.ч. зневіра у фізичні вправи).

Зважаючи на проблему, ми вирішили дібрати кілька порад, які можуть допомогти мотивувати пацієнтів до нефармакологічних методів лікування остеоартриту:

• Постійне навчання. Надавайте актуальну інформацію про нові дослідження та методи лікування остеоартриту. Поясніть, що нефармакологічні підходи можуть зменшити біль та покращити функцію суглобів, а також знизити потребу в медикаментах (що збереже багато коштів).
• Маленькі кроки. Заохочуйте пацієнтів починати з невеликих змін, які поступово можуть перерости в стійкі звички.
• Демонстрація успіху. Поділіться історіями успіху інших людей, які вже інтегрували нефармакологічні методи у своє життя.
• Підтримка та мотивація. Загалом, в Україні не вистачає груп підтримки для пацієнтів, які допомагали б гуртом займатися спортом, правильно харчуватися та мотивувати один одного до активного життя.
• Використання технологій. Запропонуйте додатки для смартфонів або відео з вправами/алгоритмами дієт, які пацієнти можуть виконувати вдома.
• Залучення сім’ї. Залучіть родину пацієнта до процесу лікування, щоб вони могли надавати підтримку та мотивувати до здорового способу життя.

Також, варто пам’ятати й про індивідуальний підхід. За можливості, колаборуйте з реабілітологом та дієтологом й розробіть індивідуальну програму фізичних вправ та план харчування, які врахують особливості кожного пацієнта.

Не бійтеся говорити з пацієнтами та розповідати про важливість комплексного лікування, адже лише так можна дати гідну відсіч хворобі.

Детальніше це питання ми обговоримо 18 червня о 14:00 у ході фахової «Суглобовий синдром: інтеграція клінічного досвіду та наукових даних». Підпишіться на захід, щоб нічого не пропустити https://rheumatology.institute/suglobovii-sindrom-integratsiia-klinichnogo-dosvidu-ta-naukovikh-danik