Вітамін D — це не просто добавка на поличці аптеки, а важливий стероїдний гормон, що відіграє ключову роль в нашому організмі. Його потужні імуномодулюючі властивості здатні стимулювати вроджений імунітет та індукувати імунну толерантність.
Однак сучасні дослідження показують, що дефіцит цього важливого вітаміну може призвести до серйозних наслідків, зокрема до системного запалення і підвищення ризику розвитку аутоімунних захворювань.
Особливо тривожна ситуація спостерігається у пацієнтів з аутоімунними запальними захворюваннями: дефіцит вітаміну D у них пов'язаний з активністю захворювання, що вказує на необхідність його моніторингу. Проте, незважаючи на велику кількість наукових даних про вітамін D, питання загального скринінгу на його рівень у популяції залишається дискусійним.
Тож, щоб розширити власні знання, ми провели опитування серед шановних підписників спільноти «Ревматологія для професіоналів», метою якого було дізнатися, якому профілактичному дозуванню вітаміну D3 колеги надають перевагу при роботі з пацієнтами, що страждають на ревматоїдний артрит і мають рівень 25(OH)D у крові 30-40 нг/мл.
Респондентам були запропоновані наступні варіанти:
Аналізуючи результати, ми виявили, що більшість лікарів (53%) надають перевагу 2000 ОД 1 раз на день. Також 16% опитаних обрали варіант 20 000 ОД 1 раз на 7-10 днів, і 10% — 500 ОД 1 раз на день. Цікаво, що 4% опитаних вважають, що профілактичний прийом вітаміну D3 в цьому випадку недоцільний.
Ми дякуємо всім, хто долучився та висловив свою думку, і хочемо нагадати, що скринінг та визначення рівня вітаміну D варто проводити лише у певних випадках, до яких належать:
⦁ Хронічні аутоімунні захворювання (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, розсіяний склероз).
⦁ Вагітні та годуючі жінки.
⦁ Пацієнти в стаціонарі.
⦁ Літні люди (> 65 років).
⦁ Особи похилого віку з падіннями або нетравматичними переломами.
⦁ Гранульоматозні захворювання (саркоїдоз, туберкульоз).
⦁ Хронічний кістково-м’язовей біль.
⦁ Хронічні захворювання нирок.
⦁ Остеопороз та остеомаляція.
⦁ Печінкова недостатність та синдроми мальабсорбції (муковісцидоз, запальні захворювання кишечника).
⦁ Гіперпаратиреоз.
⦁ Тривале лікування препаратами, які впливають на метаболізм вітаміну D (протисудомні, глюкокортикоїди, ліки від СНІДу).
⦁ Ожиріння (ІМТ ≥ 30 кг/м²).
⦁ Темна пігментація шкіри.
Останні рекомендації від Національної академії медицини свідчать про те, що оптимальні рівні вітаміну D для здорової популяції мають коливатися в межах 20-40 нг/мл, тоді як для пацієнтів з хронічними недугами, які впливають на метаболізм вітаміну Д — від 30 до 50 нг/мл. Це підкреслює важливість індивідуального підходу до призначення вітаміну D, що дозволяє врахувати специфіку кожного пацієнта.
А як же профілактика?
Здоровим дорослим, які не мають захворювань, рекомендується вживати добавки вітаміну D у дозах 800-2000 МО протягом осінньо-зимового періоду, тоді як літнім людям і тим, хто перебуває в стаціонарі, слід дотримуватись аналогічних рекомендацій протягом усього року.
Для пацієнтів із захворюваннями та станами, які впливають на метаболізм вітаміну D в організмі, рекомендований індивідуальний підбір профілактичної дози вітаміну D (3000-5000 МО/добу) для досягнення оптимальної концентрації 25(OH)D згідно до Рекомендацій консенсусу українських експертів 2023р
У світі, де збереження здоров’я стає пріоритетом, вітамін D — це ключ до зміцнення імунітету та профілактики багатьох захворювань. Не забуваймо про важливість підтримки оптимального рівня вітаміну D в нашому організмі, адже це може стати запорукою здорового та активного життя.
Детальніше це питання ми обговоримо 7 листопада о 16:00 у ході фахової школи «Ревматологія для початківців — чек-лист для лікаря». Підпишіться на захід уже зараз https://rheumatology.institute/revmatologiia-dlia-pochatkivtsiv-chek-list-dlia-likaria
