Синдром Рейно був вперше описаний французьким лікарем Морисом Рейном у 1862 році.
1 лютого за ініціативи організації Scleroderma & Raynaud's UK (SRUK) в усьому світі відзначається початок місяця обізнаності щодо синдрому Рейно.
Сьогодні, ми підготували для вас декілька цікавих фактів, які допоможуть краще зрозуміти цю хворобу.
Клінічно синдром Рейно – це стійкий спазм периферичних дрібних судин артеріального русла, який частіше проявляється на пальцях рук та ніг, а також може уражати вуха й ніс.
Недуг може бути первинним і вторинним. У сучасній медицині первинний синдром трактують як хворобу Рейно, а вторинний – як синдром Рейно, що є складовою інших хронічних захворювань, велику частку з яких складають системні хвороби сполучної тканини.
Хвороба Рейно є самостійним окремим недугом, який має менш агресивний перебіг і кращий прогноз, аніж синдром Рейно. Він зустрічається у 80% і розвивається без ознак інших хвороб, не супроводжується порушенням функцій інших органів і систем.
В цілому, розповсюдженість синдрому Рейно складає 3-5% (частіше хворіють жінки та молодь).
Механізми розвитку хвороби остаточно не встановлені. Основною патогенетичною ланкою вважається підвищена альфа-2-адренергічна активність, яка провокує вазоспазм. Етіологічні фактори цього недугу також до кінця не розкриті.
Основні симптоми в обох випадках включають:
Діагноз синдрому Рейно виставляється клінічно. Такий метод як капіляроскопія дозволяє виявити певні патерни системних захворювань (на кшталт системного склерозу).
Слід пам’ятати, що синдром Рейно на тлі системних захворювань сполучної тканини (таких як системна склеродермія) має досить агресивний перебіг із виникненням надзвичайно болючих дигітальних виразок на кінчиках пальців, що мають тенденцію до інфікування.
Саме тому вчасно виставлений діагноз та інтенсивне лікування дозволить уникнути страшних наслідків хвороби.
Поділіться цим дописом із тими, кому він буде потрібен. Бережіть себе та будьте здорові!
