Антифосфоліпідний синдром (АФС) – це стан, при якому організм починає виробляти антитіла до фосфоліпідів, що є важливими складовими клітин. Ця патологія спричиняє утворення тромбів та затяжне закорковування великих судин, тож потребує тривалого адекватного лікування.
Згідно зі стандартами EULAR* 2023, для класифікації АФС використовуються визначені клінічні та лабораторні критерії, які об'єднуються у декілька основних доменів.
Вони включають наступні позиції:
Макросудинні показники:
Мікросудинні показники:
Акушерські критерії:
Проблеми із серцевим клапаном:
Гематологію (тромбоцитопенію).
Також сюди належать лабораторні критерії включають:
1. Тест на антифосфоліпідні антитіла (aPL) за допомогою функціонального аналізу на основі коагуляції.
2. Аналіз на вовчаковий антикоагулянт (LAC).
3. Визначення aPL за допомогою твердофазного аналізу:
Розуміння цих складних клінічних критеріїв та їх значення у визначенні ступеня ризику може допомогти вам забезпечити більш ефективну профілактику та лікування у пацієнтів, що страждають на АФС.
Щоб отримати більше інформації лікування антифосфоліпідного синдрому, перегляньте вебінар «Антифосфоліпідний синдром – аналіз класифікаційних критеріїв ACR/EULAR 2023» https://rheumatology.institute/antifosfolipidnii-sindrom-analiz-klasifikatsiinikh-kriteriyiv-acr-eular-2023
*EULAR - European League Against Rheumatism